Фото: PNAS
ПГБ накопичується всередині клітин бактерії
Дослідники провели низку експериментів і тепер вважають, що розроблена ними установка є у 20 разів продуктивнішою за інші.
Задля цього науковці розробили прототип двокомпонентної системи за допомогою бактерії Cupriavidus necator.
“Перший етап являє собою електролізер, за допомогою якого газоподібний двоокис вуглецю перетворюється на форміат. Далі він подається до резервуару для бродіння, де насичується бактеріями. Відзначимо, що Cupriavidus necator гарно відомі своєю здатністю синтезувати сполуки вуглецю, наприклад політригідроксибутират (біорозкладний пластик ПГБ). Бактерії поглинають ферментовану сировину і накопичують гранули біорозкладного ПГБ, який далі можна буде виокремити”, – сказано у повідомленні.
Цей розчин під час електролізу циркулює по резервуару для бродіння, в якому є мембрана, що розділяє його на дві камери. У результаті бактерії самоізолюються від побічних продуктів, що виникають під час електролізу.
“Якщо цей процес живити з відновлюваних джерел, то інженери зможуть створити максимально екологічний спосіб для створення біопластику без використання викопного палива. Водночас буде використовуватися вуглекислий газ, а це дозволить сповільнити глобальне потепління планети”, – додали вчені.
Source: ua.korrespondent.net
Артем Школьний – це видатна постать у світі журналістики та публіцистики і головний редактор сайту Головні Новини, яка відзначається своїм талантом та професіоналізмом у створенні інформаційного контенту. Вже з молодих років виявив великий інтерес до подій, що відбуваються у світі.
