Водночас уже третій тиждень поспіль втрати росіян є рекордними, що незабаром призведе до вичерпання ресурсів та зменшення атакувальних можливостей. Їм доведеться десь відступити й вибрати пріоритетний напрямок наступу.

Карта наступу росіян на Слобожанщині

За тиждень фронт на Харківщині не зазнав жодних змін. У Вовчанську тривають бої в центральній його частині. Поки російські КАБи й артилерія руйнують житлові квартали, їхні війська намагаються обійти місто з флангів і форсувати річку Вовчу, підтягнувши для цього спеціальну техніку. На правому фланзі вони застрягли в болотах біля сіл Стариця і Бугруватка, а на лівому хотіли рухатися вздовж фронту. Але це не вдалося навіть попри те, що з Луганщини підійшло десятитисячне підкріплення.В районі Липців зс РФ не мають жодного просування, а наші воїни проводять контрнаступальні дії.

Тривають розмови про ймовірність ще одного наступу: десь на Сумщині або на Харківщині в районі Золочева. Утім для цього сюди потрібно перекинути додаткові резерви, бо ті, які почали цю кампанію, починають закінчуватися.

Куп’янський напрямок – мапа змін на лінії фронту

Зс РФ продовжили повзучий наступ на північ і на південь від траси Сватове – Куп’янськ. За тиждень вони зуміли вибити Сили оборони з позицій в Іванівці та пересунули лінію фронту на 1,5 км на захід. Ще на кілька сотень метрів росіяни просунулися біля села Вільшана. Дещо південніше окупанти хочуть врешті захопити всю територію Луганщини. Для цього наступають на село Стельмахівка з півночі через Берестове, де вони розширили зону контролю на південну частину села, та в лоб із раніше окупованої Коломийчихи. Загалом за два тижні на цій ділянці фронту рашисти зайняли близько 2 км. Південніше рашисти увесь час намагалися наступати на Терни і Ямполівку, на захід від Діброви й у Серебрянському лісі, але всі ці спроби відбили Сили оборони. До речі, окупанти вже кілька разів, зокрема й цього тижня, доповіли в Кремль про захоплення Білогорівки. Але видали бажане за дійсне.

Часів Яр – знову почались вуличні бої

Упродовж тижня місто витримало кілька серйозних штурмів. Як і раніше, вони тривали на трьох напрямках. На північному, через Богданівку, в окупантів щось пішло не так: після їхнього наступу ЗСУ провели контрнаступ і навіть знову зайшли на околиці Богданівки. Втім пізніше покинули їх. Найбільше просування окупантів відбулося через центр, де вони змогли зайти на околиці району “Канал”. Зараз тривають бої за перші будівлі. Таке вже було кілька тижнів тому, тож сподіваємося, що й цього разу Сили оборони відкинуть ворога з міста. На південному фланзі росіяни практично завершили захоплення Іванівського та знову перейшли на правий берег каналу Сіверського Дінця. Тут зараз точаться запеклі бої, щоб не допустити просування далі. Найбільший тиск зс РФ здійснювали у Кліщіївці, яку вони взяли у кліщі з півночі та південного сходу й таким чином вибили ЗСУ із цього села. Ситуація повернулася до тієї, яка була майже рік тому, коли наші воїни тримали панівні висоти на захід і південь від села, а ворог унизу шукав шпарину, де б міг заховатися серед зруйнованих сільських хат.

Карта змін на пост-Авдіївському фронті 

Тут лінія фронту змінювалася найбільш динамічно. Росіяни хочуть максимально розширити свій наступ у напрямку Покровська,  Костянтинівки й Торецька. Саме для цього вони продовжують пробиватися на північ від Очеретиного й одночасно розширюють свої фланги на південь і захід. Є ймовірність, що, атакуючи Новоолександрівку, росіяни мають план піти далі на Воздвиженку, щоб перерізати трасу Т 0504 на відтинку між Покровським і Костянтинівкою. Таким чином вони можуть виконати відразу кілька завдань і спробувати вийти в тил оборонців як Часового Яру, так і Костянтинівки, а також почати охоплення гарнізонів у Торецьку та Нью-Йорку. Наразі до перерізання траси росіянам потрібно пробитися ще понад 10 км, а це точно не швидке до виконання завдання.

Наразі ж цього тижня ворог зайняв простір між Архангельським і Новоолександрівкою, а також збільшив зону контролю між Соловйовим і Соколом. Саме на цій ділянці 47-ма бригада ЗСУ здійснила низку контратак і відвоювала кілька лісопосадок.

По дорозі на Селидове рашисти повністю окупували Нетайлове й Уманське та розпочали наступ на Яснобродівку та Новоселівку Першу. Водночас ЗСУ намагаються вибудувати оборону по річці Вовча, яка в цьому районі утворює природну перепону для наступу окупантів.   

Південний фронт – ревізія контрнаступу ЗСУ

На всьому відтинку від Вугледара до Роботиного точаться активні бої, росіяни йдуть у наступ хвиля за хвилею. Якщо біля Вугледара фронт практично не зазнав змін, то на Бердянському напрямку в Старомайорському ЗСУ вже ведуть бої за центральні вулиці села. У сусідньому Урожайному ворог також пробивається до центру. Окупанти вже відрапортували, що обидва села під їхнім контролем, проте Сили оборони наразі рішуче б’ються проти цього.

Через 10 місяців боїв на Токмацькому напрямку село Роботине практично повністю перейшло в сіру зону. Рашисти знову контролюють його центр, а ЗСУ тримаються за північні й західні околиці, але не відступають.

Лівобережжя Херсонщини, Кринки захопили?

Рашисти знову повідомили про взяття Кринків, уже в надцятий раз. ЗСУ справді вийшли із села, але тільки для того, щоб розширити зону свого контролю в напрямку Козацьких Лагерів, де ми вивісили синьо-жовтий прапор. Окупанти відреагували тим, що забули про заборону від ЗСУ збиратися більше трьох. За це й поплатилися. У районі Кардашинки “хаймарс” розбив на марші колону окупантів, які зібрали в один кулак купу техніки.  

Також росіяни намагаються знову захопити позиції на дніпровських островах, зокрема вибити ЗСУ з острова Нестрига, який віднедавна перебуває під українським контролем. Тут у воді вони втрачають мінімум 100 солдатів у день. 

Знищення російської ППО в Криму й Росії

На що зараз не шкодують ЗСУ американських ракет ATACMS, то це на ліквідацію ППО на всій тимчасово окупованій території України, з особливим акцентом на південний напрямок, надто на Крим. Цього тижня ракети прилітали в ППО поблизу аеродрому “Саки”, у Новофедорівці, Сімферополі, а також поблизу Алушти, де уразили об’єкт чи то супутникового зв’язку, чи то радіоелектронної боротьби.

Окрім того, наші дрони двічі уразили російські радіолокаційні станції дальнього спостереження “Воронеж-ДМ” у Краснодарському краї біля Армавіра, за 500 км від фронту, а також “Воронеж-М” у місті Орськ, що за 1800 км від лінії бойових дій. Ці удари суттєво послабили протиповітряну й антиядерну систему оборони Росії, а також значно зменшили її можливості спостерігати й контролювати ситуацію на півдні України й у Криму. Окрім того враження РЛС в Орську – це рекордний за далекобійністю удар ЗСУ.   

Не пошкодували наші військові і 5 ракет ATACMS, щоб повністю знищити всі установки новітньої С-400, разом із РЛС, які заблукали біля села Кленівка на Донеччині, що за 40 км від лінії фронту. Що там робила далекобійна ППО – невідомо. Величезний вибух – і детонація відбулася в Луганську. Що саме там знищили, наразі не відомо, але зона вигорання помітна із супутника.

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.

Коментар експерта:

Стаття надає цікаву інформацію щодо ситуації на лінії фронту на Сході України. За даними статті, російські сили щотижня вчиняють наступи, а Збройні Сили України намагаються стійко оборонятися і здійснювати контратаки. Особлива увага приділяється русі військ на різних напрямках та їхніх можливостях сформувати нові виклики для української оборони. Також стаття відзначає успішні відповіді ЗСУ на наступи росіян, а також загальну ситуацію щодо знищення російської протиповітряної та антиядерної системи.

Хоча стаття містить важливу інформацію, вона не надає досить аналізу та деталей, щоб повністю зрозуміти ситуацію на передовій. Наприклад, важливо було б торкнутися питання про відношення місцевого населення до конфлікту та можливі наслідки для мирних мешканців.

Можливо, статтю було б доцільно розширити, включивши більше даних щодо рольових фракцій на передовій, ефективності використання різних видів техніки та тактичних прийомів, які обох сторін планують використати в майбутньому. Також, було б цікаво дізнатися про міжнародне сприйняття конфлікту та потенційні сценарії міжнародного впливу на розвиток подій.

Джерело: espreso.tv

Артем Школьний

Артем Школьний – це видатна постать у світі журналістики та публіцистики і головний редактор сайту Головні Новини, яка відзначається своїм талантом та професіоналізмом у створенні інформаційного контенту. Вже з молодих років виявив великий інтерес до подій, що відбуваються у світі.