Недоспані ночі, стрес, великі обсяги завдань – все це не тільки проблеми дорослих, але й школярів. Навіть наймолодші учні отримують домашні завдання, які батьки, буває, не можуть одразу розв’язати. Та чи справді секрет успішності в навчанні полягає у сумлінному виконанні домашньої роботи? Tvoemisto.tv зреферувало матеріал Independent щодо ролі шкільних завдань для учнів різних країн.
фото: osvita.ua, vsiknygy.net.ua, 7school-kolomyi.ucoz.ua, perezvin.at.ua, psychologis.com.ua, zol-2.schools.lviv.ua
В еру прогресу (з 1890- х до 1920-х років) реформатори змальовували домашнє завдання як «гріх», що позбавляв дітей часу для активного відпочинку. Сьогодні ж багато батьків вважають, що вже змалку дітям треба робити домашнє завдання, якщо хочуть досягти певного успіху, згідно конкурентної академічної культури.
Домашнє завдання – академічна успішність?
Без сумніву, домашнє завдання – глобальний феномен. Домашнє завдання отримують школярі зі всіх 59 країн, які брали участь у дослідженні трендів у математиці та науці. Лише 7% учнів 4-го класу по світу сказали, що у них не було домашнього завдання.
TIMSS (Міжнародне порівняльне дослідженні якості природничо-математичної освіти учнів 4-х та 8-х класів) – один із небагатьох сервісів даних, які дають змогу порівняти, скільки дають і виконують домашніх завдань різні нації. І тут помітно вражаючі відмінності.
Наприклад, у деяких країнах як-от Алжир, Кувейт, Марокко, більше 1 із 5 4-класників скаржиться на надмірну кількість домашніх завдань. А в Японії майже 3% учнів робили понад 4 годин домашньої роботи за звичайну шкільну ніч.
Наприклад, у Східній Азії, Гонконгу, Тайвані та Японії показник важких домашніх завдань нижчий середнього міжнародного країни. Однак ці країни очолюють рейтинг із середніх досягнень з математики.
У Нідерландах, майже кожен п’ятий 4-класник не робив домашнього завдання вночі, хоча нідерландські 4-класники вивели свою країну в топ-10 за середніми балами з математики в 2007 році.
Дехто стверджує, що США – «нація на спочинку». Судячи з даних TIMSS, це неправда. Водночас американці не страждають від надмірного навантаження домашнім завданням. Американські учні 4-го і 8-го класів потрапляють в середину із 59 країн TIMSS.
У всьому світі домашнє не пов’язане з високим національним рівнем успішності. Великі навантаження пов’язані з країнами, які мають нижчі доходи і вищий рівень соціальної нерівності.
Вплив домашніх завдань на дітей
Майже 10% 4-класників по всьому світу проводять кілька годин на виконання домашніх завдань щоночі. Кожен п’ятий 4-класник робить домашнє з математики 30 хвилин або більше, по три-чотири рази на тиждень.
Емпіричні дослідження пов’язують надмірне домашнє завдання з порушенням сну, вказуючи на негативне співвідношення між кількістю домашніх завдань, отриманим стресом та фізичним здоров’ям.
Вплив надмірної кількості домашніх завдань залежить від віку, а також від культурних або сімейних очікувань. Підлітки в середній школі або підлітки в старшій школі можуть вчитися довше часу, ніж діти молодшої школи. Втім, для учнів початкової школи навіть 30 хвилин домашньої роботи за ніч в поєднанні з іншими джерелами академічного стресу можуть мати негативні наслідки. Дослідники з Китаю вияснили, що домашнє завдання на 2 або більше годин на добу порушує сон.
Деякі культури нормалізують тривалий час навчання для дітей молодшого віку, але немає ніяких доказів, що високий рівень домашньої роботи має академічні переваги. Крім того, коли батьки та діти конфліктують через домашнє завдання, виникають сильні негативні емоції, домашня робота може насправді мати негативні зв’язки з успішністю.
Політика «без домашнього»?
Президент Франції Франсуа Оланд запропонував заборонити домашнє завдання, тому що воно може спричинити нерівноправність. Однак дослідження показують, що воно не є джерелом відмінностей соціальних класів в навчанні. Навпаки, домашнє завдання – важливий компонент освіти для учнів середніх і старших класів.
На рівні класу, задаючи домашнє, вчителі повинні спілкуватися з однолітками та батьками. Так вони можуть переконатися, що домашнє завдання, призначене загалом для класу, не є обтяжливим для когось особисто і дійсно має позитивний вплив.
Можливим рішенням для вчителів може бути також індивідуалізований підхід до домашньої роботи. Домашнє завдання може максимально позитивно впливати на будь-якого учня, якщо вчителі уважні у виборі своїх завдань, зважають на вік учня, ситуацію в сім’ї та необхідність розвитку навичок.
Вчитель Львівської середньої школи «Школа радості» Ірина Ярославівна Веркалець цьогоріч має перший клас, де школярам не задають домашнього завдання. «Ці діти ще маленькі, ми не даємо їм важких завдань, намагаємося все опрацювати на уроці», – каже вчитель. Минулого року Ірина Ярославівна опікувалася 4 класом: «Домашньої роботи було цілком достатньо, і це не вимагало багато часу. За годину діти встигали все зробити, хіба якщо вже дитина працює повільніше». Однак обсяг домашнього залежить від вчителя – наскільки він встигає проходити матеріал за урок і скільки хоче задати.
Незважаючи на постійні експерименти в шкільній освіті, зміни програми, вчителька першокласників вважає, що домашнє завдання потрібне. «Воно закріплює те, що завчається на уроці, дозволяє дітям самостійно навчитися працювати. Якщо є якісь, наприклад, творчі завдання, де потрібна допомога батьків, це добре, бо є співпраця батьків і дитини», – впевнена Ірина Ярославівна. Втім каже, що це також залежить від предметів. А їх сьогодні у школярів дуже багато.
Незалежно від причин, в усьому світі значний відсоток дітей молодшого шкільного віку борються з великими навантаженнями домашнього завдання. Це саме по собі може мати довгострокові негативні наслідки для їхньої академічної успішності.
Джерело: Independent
Підготувала Ірина Матвіїшин
Домашнє завдання завжди було актуальним питанням у шкільній освіті. У деяких країнах це вважається обов’язковим компонентом навчання, тоді як у інших є спроби заборонити його з метою зменшення нерівноправності та стресу учнів. Але чи справді домашнє завдання є ключем до успіху в навчанні?
Дослідження та порівняння національних практик показують, що немає прямого зв’язку між кількістю домашнього завдання та рівнем академічної успішності. Навантаження домашніми завданнями найбільше поширене в країнах з нижчим рівнем соціальної нерівності та економічного розвитку. Це може переконувати нас в тому, що домашнє завдання є скоріше показником важких умов життя і нестабільних шкільних умов, а не фактором успішності.
Однак надмірна кількість домашнього завдання може мати негативні наслідки для дітей. Емпіричні дослідження показують, що надмірне навантаження домашньою роботою може порушити сон та загальне фізичне здоров’я учнів. Враховуючи різновид домашнього завдання (частоту, тривалість, складність), а також індивідуальні особливості учнів та їх родин, педагоги повинні розвивати індивідуалізований підхід до призначення домашнього завдання.
Виключенням можуть бути старшокласники, які вже мають більше академічної самостійності та здатностей до власного організаційного менеджменту. Для них регулярне домашнє завдання може бути корисним інструментом для закріплення навчального матеріалу та розвитку самостійності.
Саме тому уважний діалог між учителями, батьками та учнями про обсяг домашнього завдання є важливим кроком до забезпечення ефективного навчання. Принцип індивідуалізації та адаптації домашнього завдання до можливостей та потреб кожного учня може забезпечити максимальний позитивний вплив цього компонента освіти.
Джерело: tvoemisto.tv
Артем Школьний – це видатна постать у світі журналістики та публіцистики і головний редактор сайту Головні Новини, яка відзначається своїм талантом та професіоналізмом у створенні інформаційного контенту. Вже з молодих років виявив великий інтерес до подій, що відбуваються у світі.
