Автор: Віктор Громовий, освітній експерт, заслужений вчитель України.
“А хто-небудь з організаторів нашої системи освіти та авторів підручників у курсі (чи в долі?!), що майже в кожному книжковому магазині на видному місці лежить ганьба нашої системи освіти – ГДЗ для всіх класів? Так, з мовчазної згоди всіх і кожного, триває відвертий саботаж освіти з цими ГДЗ” (з коментарів у Facebook).
На запит «ГДЗ» Google дає 11 600 000 посилань, а на запит «Міністерство освіти і науки України» лише 1 040 000 (в 11 разів менше).
ГДЗ – це багатомільйонний бізнес, який базується на обмані та самообмані.
Як показав моніторинг ринку, ціна цих «посібників» від 62 грн (для 3 класу) до 154,40 грн (для 11 класу). У нас 3 783 150 учнів. Навіть, якщо їх придбали лише 2 млн учнів (кожен другий), витративши в середньому 100 грн., цьогорічний гешефт складе 200 млн грн.
Чи знаєте ви те, що чи не найпопулярнішими у наших учнів є портали на кшталт http://vshkole.com/ чи http://gdz4you.com?
Цитую їх саморекламу:
Это портал, на котором ты сможешь найти учебники и решебники (ГДЗ) по всем предметам школьной программы для разных классов. Портал адаптирован под твой смартфон http://vshkole.com/.
Готові домашні завдання звільнять Вам час, тож замість виснажливої праці над десятками формул, Ви зможете займатися справою, що буде вам до смаку, а наш сайт попіклується про якість ваших знань http://gdz4you.com.
Супер гдз – готові домашні завдання в 2 томах. 8 клас за новою програмою.
Розничная цена – 130,70 грн.
Як вчитель молодших класів скажу, що деякі батьки вже у другому класі думають над задачами і вправами, тому і купують, тим більше, що в ті д/з повпихувано авторами стільки зайвого, що справді часом «домашка» більша за класну, це якщо сліпо давати дітям додому визначені вправи, і ще таке, якщо гдз друкують, значить, є попит.
Kseniya Ozerna
Плагіату і брехні цілеспрямовано вчать в школі з благословіння МОН та уряду. Чому з благословіння? Ніхто з них навіть не задумується про цю проблему, не кажучи вже про відкриту підтримку плагіату та імітацію боротьби. Я багато разів критикувала родичів та знайомих за використання цих книжок. Відповіді примушують задуматись – в багатьох завданнях в підручниках тупо незрозуміло, чого саме від дитини хочуть. Або я розумію, але дитина і звичайний вчитель після педуну не зрозуміють. Потім – вимоги виконувати завдання якимось певним конкретним, часто ідіотським способом – а як саме без ГДЗ незрозуміло. Діти – люди, хворіють, можуть щось тривіально прослухати, а як потім виконувати завдання не знають – завдання не логічні, вимагається саме так, як хоче вчитель (тобто як примушують вчителя хотіти методисти та інші діячі). Приклад – методи вивчення математики за якими 3х5 правильно, а 5х3 неправильно – людина зі здоровою головою ніколи не здогадається як, тим більше кажуть, що в деяких країнах, де поширений цей маразм, правильно з точністю до навпаки. Фактично українська система навчання стимулює використання ГДЗ.
Ірина Єгорченко
Я шкодую, що такого не було в мої шкільні роки. А якщо серйозно, це свідчення відсталості школи від життя, і того, що потрібні такі домашні завдання, які не можна скопіювати.
Iryna Levynska
Масове використання ГДЗ ставить питання про доцільність стандартних домашніх завдань у школі взагалі.
ГДЗ на просторах страны живут уж лет 15 как. Неужели только заметно стало? Плохо другое. Заданиями из любого учебника на уроках пользоваться нецелесообразно ни в какой ипостаси. Ни для проверки чего бы то ни было, ни для тренировки, поскольку дети стремятся залезть в телефон, чтобы найти гдз в инете и оттуда списать. Ведь это не просто ГДЗ, это шпоры по ВСЕМ заданиям, которые есть в учебнике. ТО есть из учебника детям необходима лишь теория. Всё остальное учитель сочиняет сам. Если стремится, чтобы дети научились чему-то.
Татьяна Сердечная
У багатьох освітян є вагомі підстави для підозри про існування «картельної змови» між авторами підручників чи людьми, які мають доступ до усіх цифрових версій майбутніх підручників та видавцями ГДЗ, які можуть друкуватись раніше підручників.
Так, ніхто ж авторів підручників не подав у суд на видавництво, яке своїми ГДЗ по суті, нівелює його працю… У мене таке враження, що відбувається все з точністю до навпаки, автори продають їм ці відповіді.
Еще интересный аспект. Решебники появляются практически одновременно с учебниками, а то и раньше. Значит, издательства выпускают их параллельно. Напрашивается вывод: авторы учебников и сборников принимают в этом активное участие.
Ирина Секрет
МОН і місцеві управління освіти вдають, що нічого не бачать, батьки самі інвестують власні кошти у знищення освіти, учні раді не перенапружуватись, а вчителі удають, що цього немає…
Як бачимо, діє принцип взаємної амністії по всім напрямкам взаємодії учасників освітнього процесу. Наприклад, по лінії взаємин учні – вчителі діє наступна логіка взаємної амністії: ми вибачаємо вчителеві імітацію навчального процесу на уроці, а він нам переписування готових домашніх завдань.
Як наслідок, «культурі» плагіату і брехні наших дітей цілеспрямовано вчать в школі, починаючи з молодших класів.
Батьки ж, як правило, виправдовують використання ГДЗ їхніми дітьми тим, що в «школі не вчать аналізувати та вирішувати», тому їх використання є чи не єдиним шляхом вирішення проблеми: як зробити домашні завдання.
Є й інші аргументи на користь використання ГДЗ:
- «Спасибо создателям этих решебников. Вместо того, что бы тратить время на решения д/з по химии-физике, мой ребёнок потратит это время на курсы английского, на профильные предметы для поступления в институт. А общие представления о предмете можно получить на уроке»;
- «Учителя должны лучше и доступнее объяснять предметы. Детям должно быть интересно на уроках и дома делать д/з. Тогда и потребности не будет в таких сайтах и книжках»;
- «І що паганого? Невже ніхто у відмінників на перервах не списував? Навіть переписуючи, дитина вчиться»;
- «Це був мій рятувальний круг при незрозумілих домашніх завданнях у моїх синів»;
- «К сожалению, некоторые задания не поддаются никакой логике и никаких знаний не хватит их сделать. И такие книги – единственное спасение. Ганьба – это наше образование, а не эти книги»;
- «В том и проблема – кто списал, тот получает хорошую оценку. Кто думал сам – низкую, потому что ответ не соответствует готовому решению к друкованому зошиту».
На жаль, ось такі поодинокі голоси критично налаштованих до використання батьків ГДЗ, тонуть у загальній масі тих, кому «так зручно»:
Я не понимаю – вот это «такие задания, что не поймешь, как не пользоваться, эта школа вынуждает». Что в 5 классе родителям непонятно? Но даже не в пятом классе домашнее задание для закрепления, так зачем списывать? Не закрепилось? Или задание с ошибками? Но это же круто, если ребенок найдет ошибку в задании. Непонятно сформулировано? Но это головная боль учителя, его непосредственная работа – пусть правильно формулирует. Получается, что вместо поговорить с учителем родители выбирают купить ГДЗ и научить ребенка притворяться и обманывать? Я, как родитель, считаю, что мой долг донести до учителя абсурдность и непонятность задания, если учитель сам этого не понял. Не вижу смысла мурыжить ребенка выполнением таких заданий.
Olga Kolendovska
Про наслідки ГДЗізації шкільної освіти давно говорять викладачі ВНЗ.
Найстрашніше, що потім студентів важко навчити аналізувати інформацію, розв’язувати найпростіші задачі, бо для цього їх треба відучити від списування. 10 років навчання у школі формують стійкі навички списування.
Систематичне користування ГДЗ, як і вживання алкоголю, призводить до дебілізації. Хоча деякі вважають, що невеликі дози – корисні.
Viktor Bukhtiyarov
Підсумовуючи сказане, мушу сформулювати п’ять невтішних висновків:
1. Існування цілої «індустрії» ГДЗ (готових домашніх завдань) є одним із показників дна української системи освіти, яка побудована на суцільному імітаторстві, обмані та самообмані.
2. ГДЗ (готові домашні завдання) є індикатором нереформованості системи шкільної освіти, адже найпоширенішим мотивом для їх придбання є бажання батьків допомогти дитині спекатись непотрібних їй, але обов’язкових для вивчення навчальних предметів з тим, щоб вона могла приділити більше уваги на опанування «потрібних предметів».
Мы в 8-ом классе уже определились с колледжом, и нам нужны реально математика, языки и украинский язык. Для того чтоб ребёнок уделял больше внимания нужным предметам, я приобрету эту книжечку…
Екатерина Стремилова
3. Масовий попит, який і породжує пропозицію на ГДЗ, є і показником невігластва та байдужості переважної більшості батьків, яких більше хвилює можливість отримати їх дитиною хорошої оцінки, ніж якість освіти й повага до дитини.
Судя по тому, что такое количество образованных людей не может понять, почему ГДЗ зло – это уже не дно, а пробитое дно системы образования.
Olga Kolendovska
Это как лечение по Жванецкому: если вас не интересует результат, лечитесь в бесплатной клинике. Нужно объяснить своему ребёнку, что лучше получить заслуженную и заработанную 8, чем шаровую 12. Ведь в скоро времени все станет на свои места.
Леся Данилова
4. ГДЗ є і показником низької якості та корумпованості системи навчального книговидання, адже саме недоліки наших навчальних посібників вимушують користуватися ГДЗ.
5. ГДЗ – ганьба вітчизняної освіти є й ознакою глибокої моральної кризи учительства, адже саме завдяки потуранню використанню ГДЗ (а іноді й особистій участі в поширенні) абсолютної більшості вчителів-предметників цей бізнес процвітає, а імітація освітнього процесу продовжується.
Що робити?
З огляду на те, що на законодавчому рівні не передбачено і навряд чи буде передбачене хоч якесь покарання за «знищення інтелектуального потенціалу» країни шляхом масового поширення ГДЗ, єдиний вихід: консолідувати усі здорові сили нашого суспільства заради побудови нової освіти України.
Усі на боротьбу з ГДЗ!
Оригінал на сайті Освітня політика
ГДЗ: проблема освіти чи симптом її недоліків?
“А хто-небудь з організаторів нашої системи освіти та авторів підручників у курсі (чи в долі?!), що майже в кожному книжковому магазині на видному місці лежить ганьба нашої системи освіти – ГДЗ для всіх класів? Так, з мовчазної згоди всіх і кожного, триває відвертий саботаж освіти з цими ГДЗ” (з коментарів у Facebook).
Цей пост в соціальних мережах привернув увагу до однієї з важливих проблем нашої системи освіти – поширення ГДЗ (готових домашніх завдань) в Україні. Поставлені питання, статистика пошуковиків і власний аналіз показують серйозні наслідки цього явища.
ГДЗ – бізнес на обмані
За фактами моніторингу ринку, ціна на ГДЗ “посібники” становить від 62 грн до 154,40 грн. Якщо їх придбали хоча б 2 млн учнів, їхні витрати цього року становитимуть 200 млн грн. І ось що найстрашніше – ця сума пішла на придбання готових рішень, які не сприяють розвитку інтелектуального потенціалу дітей, а навпаки, руйнують його.
Також тривожним є те, що попит на ГДЗ суттєво перевищує попит на офіційні підручники. І кожен раз, коли батьки купують ГДЗ, вони підкріплюють цей шкідливий «бізнес» і впливають на систему освіти в цілому. Це показує, що проблема ГДЗ – це не тільки проблема індивідуального вибору, але і показник серйозних системних недоліків в освітній системі.
Самоосвіта замість якісної освіти?
Популярність ГДЗ породжує питання про доцільність стандартних домашніх завдань у школі. Поява ГДЗ паралельно з цілими рядами учебників свідчить про активну участь авторів учебників і видавництв у створенні цього “бізнесу”. Значить, є підозри, що “картельна змова” між ними допомогла поширити цей явище.
Багато батьків виправдовуюють використання ГДЗ тим, що “школа не вчить аналізувати та вирішувати”. Це свідчить про недоліки в навчанні, де деякі завдання незрозуміло сформульовані. Такі завдання вимагають виконувати їх певним чином, який можне бути ідіотським і не логічним. Це дестимулює самостійне мислення та творчість учнів.
Також варто згадати про негативну роль ГДЗ у підготовці студентів до вищого навчального закладу. Списування ГДЗ негативно впливає на навички розв’язування задач, аналізу та критичного мислення. Такі навички є необхідними для успішного навчання в майбутньому. Тому широке поширення ГДЗ призводить не тільки до погіршення якості освіти, але й до деградації інтелектуального потенціалу країни.
Що робити?
Законодавчо врегулювання цієї проблеми не є вирішальним кроком. Єдине, що можна зробити, – це консолідувати усі сили, які цікавляться розвитком якісної освіти в Україні, і піти на боротьбу з ГДЗ усіма можливими засобами.
Важливо поняття авторства та плагіату повернути у фокус освітнього дискурсу, а також забезпечити якісні і орієнтовані на потреби учнів підручники та освітні програми.
Також потрібно переглянути систему домашніх завдань і забезпечити, щоб вони стимулювали самостійне мислення, творчість та аналізу. Це може відбутися тільки за умови широкої дискусії та залучення всіх зацікавлених сторін – вчителів, батьків, учнів і експертів.
Загальна проблема ГДЗ відображає недоліки системи освіти, а також низьку моральну культуру серед освітян і батьків. Тому для поліпшення ситуації необхідно звернутися до кореневих причин цієї проблеми, а саме до якості освіти, навчального змісту та системи цінностей.
Джерело: osvita.ua
Артем Школьний – це видатна постать у світі журналістики та публіцистики і головний редактор сайту Головні Новини, яка відзначається своїм талантом та професіоналізмом у створенні інформаційного контенту. Вже з молодих років виявив великий інтерес до подій, що відбуваються у світі.
