24 Вересня 2017
Ольга Русіна ■ КУЛЬТУРА ■ №39, 2017-09-24
Польська література може похвалитися чи не найбільшою кількістю перекладів на українському книжковому ринку. Цьому є кілька причин – значна кількість професійних перекладачів, а також підтримка Інституту Книги, що послідовно займається промоцією польської культури за кордоном і фінансує багато видань.
Чеслав Мілош, Збіґнев Герберт, Станіслав-Ігнацій Віткевич, Вітольд Ґомбрович – ці знакові автори минулого століття давно перекладені та відомі українському читачеві, але останнім часом дедалі популярнішими стають сучасні письменники. Українська література багато переймає, зокрема, від польської школи репортажу – від класичних Ганни Краль чи Ришарда Капусцінського до Вітольда Шабловського, Маріуша Щигла чи Войцеха Тохмана; прикметно, зрештою, що дебютним проектом новоствореного видавництва «Човен», яке спеціалізується на репортажах, став переклад книжки польської журналістки Катажини Квятковської-Москалевич «Вбити дракона. Українські революції».
Пропонуємо вашій увазі переклади останнього року, на які варто звернути увагу.
● Вітольд Шабловський і книжка про Волинь
Твір, присвячений одній із найболючіших тем сьогодення для польсько-українських стосунків, переклав Андрій Бондар, а надрукувало його «Видавництво Старого Лева». Цікаво, що польське видання має назву «Справедливі зрадники. Сусіди з Волині» («Sprawiedliwi zdrajcy. Sąsiedzi z Wołynia»), натомість українська назва – «Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині». Як можна здогадатися з назви, книжка розповідає про українців, які рятували своїх польських сусідів під час волинської трагедії. Видавці зазначили, що передбачають суперечливі реакції на книжку «Сусіди з Волині», які вона може викликати в українському суспільстві. Анатолій Івченко, директор «Урбіно», – видавництва, на рахунку якого чи не найбільше перекладів польських авторів, – прямо написав, що свого часу вони відмовилися від публікації роману Шабловського, бо в Україні «ця книга потрапила б у зовсім інший інформаційний контекст, ніж у Польщі». Зрештою, більше подробиць можна буде дізнатися вже незабаром – Вітольд Шабловський є гостем осіннього «Форуму видавців» у Львові, де книжка буде презентована.
● Катажина Квятковська-Москалевич і збірка репортажів про сучасну Україну
Авторка зуміла глибоко зануритися в описувану дійсність, не втративши при цьому своєї об’єктивності стороннього спостерігача: вона понад 10 років пише репортажі про Східну Європу. В Україні вона жила і навчалась у Харкові. Згадувана вище публікація «Вбити дракона. Українські революції», яку переклав Андрій Бондар, охоплює період від Помаранчевої революції до початку війни на сході. За репортаж про ДНР Квятковська-Москалевич була номінована на нагороду імені Ришарда Капусцінського.
● Йоанна Яґелло та смачні назви
Йоанна Яґелло пише популярні книжки про життя підлітків. Її твори реґулярно з’являються в Україні, перекладені Боженою Антоняк та Ярославою Івченко у видавництві «Урбіно». Цього року, крім повісті «Зелені мартинси», вийшла нова частина трилогії про дорослішання підлітка з Варшави – дівчини Лінки (книжка «Тірамісу з полуницями»). Попередні дві частини – «Кава з кардамоном» і «Шоколад з чилі» – отримали перевидання (і набагато кращі обкладинки), вся серія тепер витримана в одному симпатичному стилі.
● Анджей Стасюк і видання 16+
Письменник, який колись написав книжку у співавторстві з Юрієм Андруховичем, котра мала три видання («Моя Європа», 2001, 2005, 2007 р.). Серед новинок останніх років також є дві чудові повісті в перекладі Тараса Прохаська – «Галицькі оповідання» та «Схід». У повісті з віковим обмеженням Стасюк описує, як він став письменником (так і називається сама книжка). Літератори можуть позаздрити багатій молодості Стасюка: тут і служба в армії, і дезертирство, і в’язниця, і праця в підпіллі, і багато чого іншого. Як усе це привело (допомогло? спонукало?) до захоплення літературою, можна прочитати в перекладі Богдана Ославського в публікації видавництва «Discursus».
● Богдан Лебль і польсько-українське дитинство 
Ще один проект Божени Антоняк та видавництва «Урбіно». У двох невеликих автобіографічних повістях («Золота сурма», «Пекло ввійшло до раю»; хочеться сподіватись, що наступні – «Ріка дитинства» і «Прощання з батьківщиною» – так само будуть перекладені) автор описує власне дитинство на тодішніх польських Східних Кресах. Восьмирічний Юзьо має батька поляка і матір українку, дружить з українськими дітьми з села, мріє стати гарцером. Він побоюється суворості батька, який ностальгує за епохою Пілсудського і хоче виховати сина «справжнім чоловіком»; по-дитячому щиро цікавиться навколишнім світом, не звертаючи уваги на соціальні відмінності у своєму селі. Зрештою, вони спершу по-справжньому й не зачіпають світу Юзя та його українських друзів. А потім приходить Червона армія.
● Ганна Краль та Марек Гласко: перечитування класики 
Ганна Краль є живим класиком польської репортажистики. І вона, і Марек Гласко народилися практично в той самий час – Гласко 1934, вона 1935 р., одначе творчі шляхи в них максимально різні. Гласко – один із тих письменників, що «швидко згорають», він помер, як йому було 35 років, перебуваючи в еміґрації, і його твори пройняті тонким, гострим відчуттям безвиході. «Красиві, двадцятилітні» – автобіографічна повість про молодість письменника в буремній Східній Європі тих часів. Її український переклад авторства Олександра Бойченка вийшов у видавництві «Книги ХХІ».
Творчий шлях Г. Краль значно довший, але всю свою творчість вона також присвятила болючим темам. Вона пережила ІІ Світову війну, втратила майже всю родину. Голокост і війна стали основними темами її творів. Сьогодні репортажі Ганни Краль перекладені десятками мов світу, на її текстах виросло нове покоління польських репортажистів (ті ж самі вже згадувані Щиґєл, Тохман та інші). У видавництві «Темпора» українською мовою вийшла перша книжка Г. Краль, яка одразу принесла їй світову славу, «Випередити Господа Бога» – про повстання у варшавському ґето.
● Яцек Денель та одна з найбільших містифікацій ХІХ століття. 
Яцек Денель – один із тих авторів, кожна книжка якого є результатом кропіткої праці з архівами, мемуарами, старими листами і джерелами. У творі «Матінка Мокрина» (переклад Андрія Бондаря для видавництва «Комора») Денель розповідає про польську монахиню Мокрину Мечиславську – жінку, що переписала наново свою біографію та все своє життя, обвівши навкруг пальця самого Папу Римського. Її сучасники вірили в одну історію життя Мокрини, де були багаторічні переслідування та муки за віру, а вже після її смерті викрито зовсім іншу правду – про вдову російського офіцера, що страждала від аґресії та побиттів чоловіка-п’яниці. Один читач може сказати, що це роман про обман, інший – що це роман про прагнення бути почутим, і вони, за великим рахунком, будуть праві.
● Катажина Котинська і ще одна й не лише польська публікація про Львів. 
Книжку переклав для «Видавництва Старого Лева» Остап Сливинський. Львів – місто, яке є заразом реальністю та міфом. Своєю міфологічністю він завдячує, не в останню чергу, тим численним національностям, що жили в місті і творили його історію, кожна – у власній перспективі. Авторка у своєму дослідженні дивиться на Львів понадчасово, зосереджуючись на тих образах міста, що з’являлися в літературі ХХ і ХХІ сторіч різними мовами та в контексті різних наррацій. Відтак, Котинська намагається зрозуміти, як співіснувати в цьому місті, як розуміти і сприймати своїх сусідів, ким би вони не були – українцями, поляками, євреями чи росіянами.
Польська література має значний вплив на українських читачів завдяки великій кількості перекладів та зусиллям Інституту Книги, який підтримує видання польських авторів.
Серед перекладених польських авторів особливо популярні сучасні письменники, які впливають на українську літературу, зокрема у жанрі репортажу. Книжка Катажини Квятковської-Москалевич «Вбити дракона. Українські революції» є прикладом цього впливу.
Також ставляться питання щодо реакції українського суспільства на польські книги, зокрема книжку Вітольда Шабловського про Волинь, яка розповідає про українців, які рятували польських сусідів під час волинської трагедії. Ця книга буде презентована на осінньому «Форумі видавців» у Львові.
Крім польських сучасних письменників, українські читачі мають можливість ознайомитися з класикою польської літератури, такою як Ганна Краль та Марек Гласко. Книги цих авторів розповідають про страждання під час ІІ Світової війни та голокосту та є важливими джерелами інформації для сучасних репортажистів.
Крім того, у перекладі видавництва «Комора» з’явилася книга Яцека Денеля про монахиню Мокрину Мечиславську, яка у своїй біографії переписала своє життя та заблокувала повноваження Папи Римського, але після її смерті розкрито правду про її життя.
Українські видавництва, такі як «Урбіно», «Видавництво Старого Лева» та «Книги ХХІ» активно допомагають у популяризації польської літератури серед українських читачів.
Джерело: nasze-slowo.pl
Артем Школьний – це видатна постать у світі журналістики та публіцистики і головний редактор сайту Головні Новини, яка відзначається своїм талантом та професіоналізмом у створенні інформаційного контенту. Вже з молодих років виявив великий інтерес до подій, що відбуваються у світі.
