Складно запам’ятати, що робити з посадою — обіймати чи займати? На жаль, часто пишете неправильно «нажаль»? Вважаєте, що приймати можна не лише ліки, а й участь (хоча насправді її треба брати)? Тож не обійтися без «шпор», щоб структурувати знання. Для тих, на кого невдовзі чекає ЗНО, опанувати матеріал швидко й легко — мрія. Тож для них навчальний посібник «Українська мова: лайфхаки» підготували видавництво «Ранок», ГС «Освіторія» і студія онлайн-освіти EdEra. Його автор, учитель Новопечерської школи, кандидат філологічних наук Ігор Хворостяний вважає, що книга стане в пригоді й колегам, що прагнуть ефективніше навчати старшокласників.
У чому особливість посібника? Щоб зробити його динамічною і сучасною книгою, яка говоритиме з дітьми їхньою мовою, обрали комп’ютерну лексику. Кожен розділ починається з «Органайзера», що дає змогу планувати свою навчальну траєкторію.
По-перше, видно, скільки відсотків серед завдань ЗНО дає ця тема. Таким чином, можна зосередитися саме на темі, представленій в тестах. По-друге, перелічено компетентності, якими має володіти абітурієнт, щоб успішно скласти ЗНО.
Школяр бачить, що і чому йому необхідно вивчити. Він планує, як і коли це робити. Також були застосовані прийоми, які значно полегшують процес навчання, допомагають складне зробити простим і приємним.
Наприклад, візуалізація (схеми, таблиці, малюнки), побудова посібника, яка допомагає користувачу дібрати асоціації, створити образні паралелі.
Ми не часто пригадуємо теорію, правила, які вчили у школі. Натомість нас цікавить конкретика.
Скажімо, думаємо, як в орудному відмінку правильно сказати — «мишою» чи «мишею», а не пригадуємо, яка це відміна, яка група. Це те, на чому базується Нова українська школа, — компетентність.
Нездужати чи не здужати?
Як правильно писати: «не здужаєш» чи «нездужаєш»? Це питання не має сенсу без контексту, без самого речення.
Якщо йдеться про стан здоров’я, тоді: «Мене нема в школі, бо я нездужаю». Якщо про те, що хтось на щось не здатний, тоді: «Я не здужаю це донести». Легше запам’ятати, коли варіанти написання стоять поруч: «Зараз я не здужаю це вивчити, бо нездужаю».
Тож перший блок кожного розділу посібника — «База даних» — подає теорію максимально наближено до практики. Він орієнтований на компетентнісний підхід, на використання правил у реальному, живому мовленні, а не на саме лише запам’ятовування.
Пріоритет чи приорітет?
Чому треба писати саме «пріоритет»? Навіщо після першої «р» ми пишемо літеру «і», а після другої — «и»? На такі запитання відповідає інший блок посібника — «Мислимо критично». Там у завданнях треба критично покроково аналізувати: після першої «р» пишемо «і», бо далі йде голосний «о», а після другої — «и», бо її завжди пишуть після приголосних д, т, з, с, ц, ж, ш, ч, р. Такі завдання допомагають краще застосовувати знання на практиці.
Як Вовчик допоможе з асиміляцією
Є так зване правило братика Вовчика. Воно охоплює багато тем, і зрозумівши його, можна вивчити і правопис, і асиміляцію, яку абітурієнти чомусь вважають складною темою у фонетиці. Наприклад, у братика Вовчика є вухо, нога, рука. Якщо я почну змінювати слова «вухо, вушенько, у вусі», «рука, рученька, руці», «нога, ніженька, нозі», відбудеться чергування приголосних.
Або є слово «Сиваш». Якщо я буду утворювати прикметник, то в мене «ш» має змінитися на «с» — сиваський. Кривий Ріг — криворізький.
Кафе… для глухих приголосних
Більшість абітурієнтів переконана, що фонетика загалом — найскладніша тема курсу української мови. Але це неправда. Наприклад, щоб запам’ятати всі глухі звуки, досить знати речення: «Усе це кафе, птах і чаша». Усі приголосні з нього — глухі ([с], [ц], [к], [ф], [п], [т], [х], [ч], [ш] + м’які пари [сʹ], [цʹ], [тʹ]). Решта приголосних будуть дзвінкими або сонорними. Багато вчителів допомагають учням оволодіти мнемонікою. Саме таку назву має ця техніка (у перекладі з давньогрецької — «мистецтво запам’ятовування»), витоки якої сягають Античності.
Якщо скоро на тестування
Абітурієнти після ЗНО часто запитують: «А чому ця відповідь правильна?» Для них у посібнику є розділ, де просто пояснюється, чому один варіант правильний, а решта — ні. Це відкриває можливість для самонавчання.
Можна поробити практичні вправи. Є також блок тестів у форматі ЗНО. Після опрацювання теорії та практики з різних боків, варто протестувати себе. А в кінці посібника — підсумковий тест, де можна перевірити всі знання.
Звідки «виріс» посібник
Починалося все з онлайн-курсу «Лайфхаки з української мови» — проекту «Освіторії» і онлайн-студії EdEra. Спочатку планувалося, що курс прийде на допомогу вихованцям інтернатів, але потім вирішили зробити його вільним та безкоштовним для всіх охочих.
Головна мета — допомогти підготуватися до ЗНО, вирівняти «стартові умови» абітурієнтів, адже якість знань може залежати від регіону та соціального походження. Після успіху курсу виникла ідея друкованого посібника, щоб розширити аудиторію і поділитися знаннями з тими, у кого немає доступу до інтернету. Безкоштовно посібник отримають інтернати, якими опікується «Освіторія».
Українська мова завжди була складною для вивчення, особливо для старшокласників, які готуються до ЗНО. Відеоуроки та посібники можуть бути надзвичайно корисними для тих, хто прагне оволодіти матеріалом швидко й легко. Одним з недавніх посібників, що зарекомендував себе на ринку, є “Українська мова: лайфхаки”, який підготували видавництво “Ранок”, ГС “Освіторія” і студія онлайн-освіти EdEra. Його автор, учитель Новопечерської школи, кандидат філологічних наук Ігор Хворостяний, приготував цей посібник не тільки для абітурієнтів, але й для їхніх вчителів, що прагнуть ефективніше навчати старшокласників.
Особливістю посібника є його динамічність і сучасність. На початку кожного розділу розміщено “Органайзер”, у якому вказано відсоток завдань ЗНО, пов’язаних з даною темою, що дозволяє абітурієнтам зосередитися на найважливішому. Також наведено компетентності, якими має володіти абітурієнт, щоб успішно скласти ЗНО.
Особлива увага приділяється практичним аспектам навчання. Візуалізація (схеми, таблиці, малюнки) та образні паралелі допомагають учням краще усвідомити матеріал. Наприклад, запам’ятати закономірності асиміляції можна за допомогою правила братика Вовчика, де чергування приголосних залежить від контексту слова. Посібник також надає пояснення до відповідей у тестах, що дозволяє абітурієнтам краще розуміти правильність своїх відповідей. Книга також має підсумковий тест, де можна перевірити свої знання.
Не менш важливим є соціальний аспект цього проекту. За попереднім проектом “Освіторії”, що включав онлайн-курс “Лайфхаки з української мови”, метою було допомогти вихованцям інтернатів підготуватися до ЗНО. Тепер проект розширився і вирішив підготувати друкований посібник, який стане доступним для кожного бажаючого. Посібник буде безкоштовним для інтернатів й проходитиме розсилку до цих закладів освіти.
Джерело: osvitoria.media
Артем Школьний – це видатна постать у світі журналістики та публіцистики і головний редактор сайту Головні Новини, яка відзначається своїм талантом та професіоналізмом у створенні інформаційного контенту. Вже з молодих років виявив великий інтерес до подій, що відбуваються у світі.
