EdEra показала, як українські класики могли б вигадати неологізми, якби жили у наш час
Студія онлайн-освіти EdEra пофантазувала й уявила, за яких умов українські письменники могли б вигадати слова, які на сьогодні для нас є буденністю, однак на ХІХ ст. були неологізмами.
Напередодні Дня української писемності та мови, який відзначається щороку 9 листопада, EdEra показала, як могли б бути придумані слова “мрія”, “мистецтво”, “привид”, “високочолий” сьогодні.
“У серії картинок ми відтворили ситуації, за яких письменники вигадували слова, але зробили героїв сучасними. Тобто такими, ніби ми кожного дня їздимо з ними в метро, купуємо каву в одній кав’ярні, коментуємо однакові дописи у Facebook”, – пояснює EdEra.
За словами активістів, проєкт було створено задля того аби показати, що українська мова є в тренді і крокує в ногу з часом.
Ідея студії EdEra проілюструвати, як би виглядали сучасні слова, якби вони були вигадані українськими письменниками XIX століття, дійсно цікава та варта уваги. Цей проєкт не тільки надає нам можливість подивитися на відомі нам слова з іншого ракурсу, але й розширює наше розуміння того, як мова розвивається з плином часу.
У статті EdEra зазначається, що серед картинок присутні ситуації, які можна зустріти в нашому сучасному житті, такі як поїздки метро, покупки кави і коментування дописів у Facebook. Це свідчить про те, що українська мова адаптується до сучасності і спонукає нас задуматися над тим, які слова могли б бути створені, якби їх вигадували у минулому.
Створення неологізмів, тобто нових слів, є важливим аспектом мовного розвитку. Вони можуть відобразити нові ідеї, концепції та технології, які з’являються у суспільстві. Наприклад, українське слово “мрія” може бути пов’язане з розвитком маєтків, де люди могли б вільно мріяти про свої ідеальні будинки та розташування. Слово “мистецтво” може бути пов’язане з розвитком культурної сфери і популяризацією українських художників і музикантів.
Проте, варто зазначити, що не всі нові слова стають популярними і використовуються на повсякденній основі. Деякі неологізми запозичуються з інших мов, щоб виразити нові поняття, наприклад, слово “привид” може бути вигадано на основі іноземного слова, яке вже має подібне значення. Такі запозичення нерідко відображають міжнародну природу мови та її здатність адаптуватися до світових трендів.
Українська мова є живою системою, яка постійно розвивається. Проєкти, подібні до того, що розробила студія EdEra, надають можливість роздумати про те, яким чином ми змінюємо мову і як вона впливає на наше сприйняття сучасного світу. Використовуючи слова з минулого, ми можемо краще зрозуміти значення та значимість слів для нашого сьогодення і майбутнього.
Загалом, проект EdEra не тільки надає цікавий погляд на розвиток української мови, але й заохочує нас подумати про важливість збереження та вдосконалення нашої мови, як живої та еволюційної системи комунікації. Ідея зробити українську мову актуальною і молодіжною є важливим кроком у напрямку популяризації та розвитку національного мовлення в сучасному світі.
Джерело: rubryka.com
Артем Школьний – це видатна постать у світі журналістики та публіцистики і головний редактор сайту Головні Новини, яка відзначається своїм талантом та професіоналізмом у створенні інформаційного контенту. Вже з молодих років виявив великий інтерес до подій, що відбуваються у світі.
